Тема 12. Графіті як соціокультурне явище.

1. Підходи до дослідження графіті. Типологія та класифікація графіті.

2. Соціальний та культурний клімат і мотивація створення графіті. Історичні обставини появи графіті.

3. Графіті як елемент боротьби з системою. Місто як простір графіті.

Література:

1. Бодрияр Ж. Kool Killer, или Восстание посредством знаков // Символический обмен и смерть. – М.: Добросвет, 2000, ст. 155-166 // http://yanko.lib.ru/books/philosoph/baudrillard-symv-obmen-i-smert.htm#_Toc75676883

2. Головаха І. Соціальне значення асоціальних графіті (Побутування та функції сучасних київських графіті) // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 2. – С. 64-77.

3. Илюшина И. Настенных дел мастер // Корреспондент. – 2007. - № 21. – С. 68-70.

4. Парфан Н. Нелегали від мистецтва // Новинар. – 2007. – №13 (12-18 листопада). – С. 63-64.

Дебати щодо смертної кари!

Чи варто було в Україні відміняти смертну кару?
Що думає про то суспільство? А певні політичні сили?

Аргументи "за" і "проти" смертної кари

ПИСЬМОВА РОБОТА: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕВНОЇ ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В УКРАЇНІ ТА БУДЬ-ЯКІЙ ІНШІЙ КРАЇНІ СВІТУ

Правила написання наукового дослідження на іспит

Іспит: 30 балів, з них: 20 балів – наукове дослідження, 10 балів – презентація результатів

Прохання поставитися серйозніше, ніж до ессе та УВАЖНО прочитати вимоги

1) ЦИТУВАННЯ/ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРИ – це обов'язково (з цим у вас дуже багато помилок, майже ніхто не вміє вірно цитувати)

Якщо Ви просто взяли інформацію без посилання, то це – ПЛАГІАТ! А за нього дуже жорстко карають у західних вузах (радянська система освіти лояльно ставиться до цього явища, на жаль)

Чітко вказуйте джерело та СТОРІНКУ, звідки Ви цитуєте (а не просто список літератури вкінці)

Якщо Ви подаєте якісь соціологічні дані, то чітко вказувати, хто і коли проводив дослідження.

2) СТРУКТУРА РОБОТИ

Вступ – традиційно: мета роботи, проблеми, предмет, об'єкт, чому Ви обрали цю тему, чим вона актуальна

1 частина – ситуація з даною формою девіантної поведінки в Україні (прошу, звертайте увагу на літературу, яку я вказала в методичці), користуйтеся найновішими даними

2 частина – відповідна ситуація в іншій країні

3 частина – порівняння: що спільного та відмінного в Україні та іншій країни з приводу даної форми девіатної поведінки. Можливо, «рекомендації» для України

4 частина – висновки

Пишіть чітко та коротко, не лийте «води»

Я не вказую межі обсягу – головне: розкрийте тему

3) АНАЛІТИЧНИЙ МОМЕНТ – це Ваші обґрунтовані думки, це стислі висновки, логіка викладу

Термін подачі роботи – 10 квітня, 15.00 – бо до іспиту я їх маю прочитати

Соціальний контроль. Покарання. Смертна кара

1. Явища соціального контролю та покарання. Типи покарань.

2. Смертна кара: за і проти. Ставлення українського населення до смертної кари

Література:

1. Бодрияр Ж. Символический обмен и смерть // Смертная казнь. – М.: Добросвет, 2000, ст. 295-310. http://yanko.lib.ru/books/philosoph/baudrillard-symv-obmen-i-smert.htm#_Toc75676883

2. Гіденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1998. Розділ 8. Девіантна поведінка і злочинність. В’язниці і покарання. С. 226-231.

3. Корчагина О.И., Логашова Д.Т., Шумакова Д.С. Смертная казнь как предмет дисскусии // Социологические исследования. – 2003. - №8. – с.140-142.

4. Паніна Н.В. Українське суспільство 1994 – 2005: соціологічний моніторинг. – К.: ТОВ «Видавництво Софія», 2005. – С. 41.

Реалізація державної політики у сфері протидії торгівлі людьми

Круглий стіл на тему:
«Реалізація державної політики у сфері протидії торгівлі людьми:
стан, проблеми, перспективи»
27 лютого 2008 р.

Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 27 лютого 2008 р. о 14.30 провів «круглий стіл» на тему: «Реалізація державної політики у сфері протидії торгівлі людьми: стан, проблеми, перспективи».

Мета проведення заходу: аналіз стану державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема реалізації Державної програми протидії торгівлі людьми у 2007 р., з метою подальшого її вдосконалення.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не для політиків» одним з основних пріоритетів в діяльності Міністерства внутрішніх справ України визначена протидія торгівлі людьми.

http://www.rada.gov.ua/~k_zakon_pr/ht-27_02_2008.html

Тема 9. Торгівля людьми як сучасна проблема українського суспільства.

1. Чинники поширення торгівлі людьми.

2. Насильство як засіб утягування в ситуацію торгівлі людьми.

Література:

1. Ґендерний розвиток в Україні: Реалії і перспективи. UNDP, UN in Ukraine, SIDA, 2003.// Міграція та торгівля людьми. С. 59-70.

2. Звіт про стан прав людини - 2006 р. Оприлюднено Бюро з питань демократії, прав людини і праці Державного департаменту США 6 березня 2007 року // http://kiev.usembassy.gov/files/070406_human_rights_report_2006_Ukr.html (станом на 23 червня 2007 р.)

3. Соціальний аналіз основних чинників торгівлі людьми: реальна ситуація та шляхи запобігання. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. – 92 с.

4. Trafficking in Ukraine: an Assessment of Current Responses. UNISEF, OSCE, USAID, BC. 2004

Звіт про стан прав людини - 2006 р. Оприлюднено Бюро з питань демократії, прав людини і праці Державного департаменту США 6 березня 2007 року

http://kiev.usembassy.gov/files/070406_human_rights_report_2006_Ukr.htm

Жінки

Насильство щодо жінок було серйозною проблемою. Знущання у сім'ї визнано незаконним, але було поширеним. Представники правоохоронних органів часто чинили тиск на жінок, аби ті не висували звинувачень проти своїх чоловіків. За підрахунками однієї з провідних НУО, щонайменше 50% усіх жінок зазнавали фізичного або психологічного насильства в сім'ї.

За даними МВС, щороку від побоїв, завданих чоловіками, гине майже 15 тисяч жінок і близько 70% жінок потерпає від різних форм принижень і знущань у сім'ях. Згідно міністерства, лише 18% громадян знає про існування законів, спрямованих на запобігання домашньому насильству. НУО "Легітим", яка здійснює освітні програми з питань прав людини для суддів, стверджувала, що більшість суддів не знає про ухвалений у 2006 році закон про ґендерну рівність.

За повідомленням МВС, протягом перших 11 місяців звітного року до українських правоохоронних органів надійшло 70 888 скарг на домашнє насильство. За цей самий період суди ухвалили рішення щодо 67 639 справ про насильство у сім'ї. 5412 осіб отримали попередження, 52 739 було оштрафовано, 277 було засуджено до виконання громадських робіт, 8973 було засуджено до позбавлення волі.

Влада збільшила кількість діючих у країні "гарячих ліній", притулків та інших видів практичної допомоги жертвам насильства. Протягом 2005--2006 років державою відкрито шість притулків для жертв насильства у сім'ї, а також 18 кризових центрів, де надавалися різні види допомоги жінкам, які перебувають у стані душевної кризи внаслідок розлучень, загибелі сина в армії під час строкової служби або насильства у сім'ї. Відкрито також 24 центри психологічної та медичної допомоги. За законом, заклади подібного профілю мають діяти в усіх великих містах, проте ця вимога на практиці не виконувалася владою. За даними Міжнародної амністії, приватні притулки не завжди були доступні. Так, наприклад, один із київських притулків відмовився прийняти трьох жінок на тій підставі, що у них не було київської реєстрації та медичної довідки про обстеження на ВІЛ/СНІД. Насильство щодо жінок не мало належного висвітлення у ЗМІ попри намагання правозахисних організацій привернути увагу до цієї проблеми.

Закон передбачає покарання за зґвалтування, однак не містить чітких норм щодо проблеми зґвалтування одного подружжя іншим. Закон, що містить норму про заборону "примушування до вступу у статевий зв'язок матеріально залежної особи" може компенсувати цю прогалину. Згідно статистики МВС, за перші 11 місяців звітного року до міліції надійшло 868 заяв про зґвалтування або спробу зґвалтування.

Тема 8. Явище насилля. Насилля проти жінок: види та поширення в українському суспільстві

1. Феномен насилля. Жертви насилля: ґендерний аспект.

2. Основні види насилля проти жінок: домашнє насилля, торгівля людьми, сексуальні домагання, зґвалтування.

3. Ґендерна політика у питаннях насилля в Україні.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1998 // Розділ 8. Девіантна поведінка і злочинність. Жертви злочинів. С. 239-244.

2. Ґендерний розвиток в Україні: Реалії і перспективи. UNDP, UN in Ukraine, SIDA, 2003.// Насильство на гендерній основі: загрози та шляхи подолання. С. 70-78.

3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей

жінок і чоловіків», «Про попередження насильства в сім’ї».

4. Звіт про стан прав людини - 2006 р. Оприлюднено Бюро з питань демократії, прав людини і праці Державного департаменту США 6 березня 2007 року // http://kiev.usembassy.gov/files/070406_human_rights_report_2006_Ukr.html (станом на 23 червня 2007 р.)

5. Кіммел М. Ґендерне суспільство / Пер. з англ. – К.: Сфера, 2003. – 490 с.

Розділ 5. Нерівність і відмінність. Тема: Соціологія зґвалтування

6. Лавріненко Н.В. Феномен насильства стосовно жінок в сучасному українському суспільстві // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 4-5.

7. Лысова А.В. Насилие на свиданиях в России // Социологические исследования. – 2006. - №2. – с. 94-103.

Игорь Кон. Выступление на Круглом столе "Новые формы гомофобии в странах Центральной и Восточной Европы"

http://www.gay.ru/science/kon/remark/kon_kiev2005.html